Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тільце

Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІЛЬЦЕ"
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток. Камен. у.
Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать. Угор.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум. О. 1862. IV. 105.
Паламарчин, -на, -не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.