Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунник

Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Гишпанія, -нії, ж. Испанія. Колумб поїхав у Гишпанію. Ком. Р. І. 53.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Розцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Расцѣловаться. Розцілувався, як жид на шабаші. Ном. № 11586.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Становлення, -ня, с. Установка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.