Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунник

Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.
Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Соломаха, -хи, ж. Родъ кушанья: жидкое тѣсто (преимущ. гречишное), съ масломъ вскипяченное. Маркев. 161. Чуб. VII. 441. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. Макс. (1849) 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.