Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунник

Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Вітренько, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Гінчакуватий, -а, -е. Высокорослый, быстро растущій. Черном.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене. Павлогр. у.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга. Шух. І. 252.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Сьогорічній, сьогорішній, -я, -є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такті листатий. Лубен. у. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього. Левиц. Пов. 194.
Хи! меж. 1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є. Драг. 127. 2) Дѣтск. Обожжешься. О. 1862. IX. 119.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається. Грин. III. 649.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.