Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибілити Cм. вибіляти.
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Ум. зба́ночок.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.