Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судовик

Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. О. 1861. XI. 27. Судовики благають Бога. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДОВИК"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Дра́та, -ти, ж. Притѣсненіе, поборъ. Закр.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Ном. № 7681.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі. Мет. 91.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.