Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Побілити Cм. побілити.
Повільно нар. 1) Свободно, вольно. 2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше, 3) Умѣренно. 4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би. Черниг. у.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Фантиння, -ня, с. (хвантиння?) = фантє 1. Лохв. у. (В. Дорошенко).
Черв'як, -ка, м. = червак. Ном. № 4906. Утрапилось черв'яку на віку. посл. ум. черв'ячо́к. Ном. № 13352.