Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воїн, -на, м. = вояка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину. Н. п.
Голубіти, -бію, -єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Грица́рня, -ні, ж. = Глицарня. Полт.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчка-дротяночка. КС. 1882. V. 362.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася. Чуб.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Правосудний, -а, -е. Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.
Таволжаний, -а, -е. Относящійся къ таволг'ѣ. Шейк.