Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струмінь

Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУМІНЬ"
Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Єхи́дно нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. МПр. 104.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх. Вх. Пч. II. 10.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Поналяскувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и наляскати, но во множествѣ. Также: нахлюскать, наплескать (во многихъ мѣстахъ). Ач як долі поналяскував водою. Кіевск. у.
Попережовувати, -вую, -єш, гл. Пережевать (во множествѣ).
Поставитися Cм. поставлятися.
Простість, -тости, ж. Простота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.