Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струмінь

Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУМІНЬ"
Демокра́тній, -я, -є. Демократическій. Література ся сталась демократньою. К. XII. 124.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Плат, -та, м. 1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову. Чуб. IV. 676. 2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку: Гол. III. 385. 3) Лоскутъ.
Повідрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отдѣлиться (во множествѣ).
Поминальник, -ка, м. Синодикъ.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Розбагатшати, -шаю, -єш, гл. = розбагатіти.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Туркотання, -ня, с. 1) Воркованіе. 2) Ворчаніе. 3) Толкованіе одного и того же. 4) Стукъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.