Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стригун

Стригун, -на, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. Ум. стригунець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГУН"
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Переплутати, -ся. Cм. переплутувати, -ся.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися. Ном. № 9448.
Реус, -са, м. = рева. Лебед. у.
Утьоком нар. = навтек.
Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Черк. у. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. Черниг. г. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. К. МБ. XI. 149. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Ном. № 13094. Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Котл. Ен. І. 32. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 83).
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.