Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стиглий

Стиглий, -а, -е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Левиц. Пов. 228., Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИГЛИЙ"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Вимочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вимочитися, -чуся, -чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Куб, -ба, м. 1) Кубъ. 2) Выдолбленный изъ дерева кубокъ. Желех.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Шамша, -ші, об. Шамкающій, шамкающая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.