Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архв'я́нка, -ки, ж. Арфистка.
Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Н. п.
Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся́, сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми. Г. Барв. 111.
Основа, -ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Шух. І. 255. МУЕ. III. 13. Чія основа — аби моє поткання. Ном. № 9702. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. Мик. 480. Черн. у. 3) Основа, основаніе. Ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця. Г. Барв. 449. Ном. № 7547. Чуб. IV. 521.
Павур, -ра, м. = павич. Вх. Лем. 446.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Переколотити, -чу, -тиш, гл. Взболтать.
Проскурень, -рня, м. Раст. Malva rotundi folia.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.