Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокволу

Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный. Башт. 159.
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Вдова, -ви, ж. = удова.
Глядати, -даю, -єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець. Гол.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Мудрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Быть въ затруднительныхъ хлопотахъ? Мудрується, як сучка перед перевозом. Ном. № 10958.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Увіщати, -ща́ю, -єш, гл. Увѣщевать. А вслід летить янголь його та його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКВОЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.