Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гатінка, -ки, ж. Міусск. окр. и гатіння, -ня, с. Гаченіе, запруживаніе.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Чуб. V. 848. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. Чуб. III. 118. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало. Ном. № 5741.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Посуконний, -а, -е. Состоящій изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ (о сукнѣ). Гол. Од. 55. Посуконне сукно. Н. Вол. у.
Смалений, -а, -е. Опаленный. Ти ще не бачив смаленого вовка! Ном. № 3629.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.