Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сплющати

Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу. Чуб. V. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛЮЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛЮЩАТИ"
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. К. Псал. 238. Котик зубки ростулив та Василька й укусив. Грин. III. 552.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Усилковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Силиться, стараться. Не дурно ж вони так усилковувались мене випхнути. Мир. ХРВ. 387.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЛЮЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.