Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Биренька, биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Киринник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Крутопіп, -попа, м. Шуточно вмѣсто: протопіп. Котл. (Изд. Фед.), 77. Филосопи, крутопопи набірались страху. КС. 1882. IV. 169.
Попойти, -йду, -йде́ш, гл. Идти долго. Як попойшли ми день та другий, так на третій як повставали, то вже я не ступну на ноги. Кіевск. у.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Розорати Cм. розорювати.
Хрестичок, -чка, м. 1) Ум. отъ хрест. 2) Родъ орнамента въ мережці. Чуб. VII. 415.