Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Висапати Cм. висапувати.
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Збу́джувати, -джую, -єш, сов. в. збуди́ти, -джу́, -диш, гл. Пробуждать, пробудить, будить, разбудить. Його сонного будили, не збудили. Макс. (1849) 27.
Перш, перше, нар. 1) Прежде, ранѣе. Дівчинонька мила перш мене любила. Чуб. V. 168. Вона теє перше його зачувала. Макс. Ой чом тепер не так, як перше було. Чуб. III. 417. 2) Сначала, сперва, прежде. Перш воно так і було, а далі почав усе більш та більш приганяти до роботи. Грин. II. 233. Перше літа пролетіли як дощова хмара, а тепера надо мною якась божа кара. Чуб. V. 361.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.