Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бич, -ча, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. І. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. бичик.
Гайтина, -ни, ж. Жердь. Кіев. г.
Запе́рти, -ся. Cм. затрати, -ся.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Зрілко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Левиц. І. 89. Сіла собі напротив віконця. Чуб. V. 621. Cм. навпроти.
Оббудовувати, -вую, -єш, сов. в. оббудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Обстраивать, обстроить.
Отемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Чережний, -а, -е. Очередной.