Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромити

Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМИТИ"
Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Випогоджуватися, -джується, сов. в. випогодитися, -диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погодѣ.
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Розмазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розмазатися, -жуся, -жешся, гл. Размазываться, размазаться.
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.