Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була.
Ма́йже нар. Почти.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью).
Сардачина, -ни, ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають.
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Надів на себе рясу чернечу.
Шіснадцять, -тьо́х числ. Шестнадцать.