Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Посольство, -ва, с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику.
Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його.
Чужоземщина, -ни, ж.
1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину.
2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною.