Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Cм. набуватися 3.
Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Гіллюка, -ки, ж. = гілляка.
Екзаменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Селедець, -дця, м. = оселедець.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Струну ув'язував до скрипки.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.