Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Вечірня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184.
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа. Левиц. Пов. 159.
Печатати, -таю, -єш, гл. 1) Прикладывать печать. 2)труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.