Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Схопилась велика вітряна буря.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Заклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Набить стѣну клинышками передъ обмазкой глины. 2) — в кайдани́. Заковать въ кандалы. Лихі люде закинули його в куну, та ще й заклинцювали в кайдани.
Затьо́патися, -паюся, -єшся, гл. = задріпатися.
Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. За кавалок кишки сім миль пішки. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться.
Кутач, -ча, м. Кочерга.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.