Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скрипиця

Скрипиця, -ці, ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. 1. 79. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. та часть блока (жабки), въ которой обращается каточекъ. Шух. І. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПИЦЯ"
Гарап, -па, м. = арап.
Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168.
Залу́чник, -ка, м. Раст. Xanthium Strumarium L. ЗЮЗО. І. 142.
Мня́со Cм. м'ясо.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її. Екатер. у.
Подибати, -баю, -єш, гл. 1) Пойти съ трудомъ, поплестись. Подибала стара мати дочку з милим розлучати. Шевч. 397. 2) Встрѣтить; найти, попасть. Він дав страву яку тілько подибле. ЕЗ. V. 211.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.