Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними.
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Кіньський, -а, -е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. кіньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? Ум. межка.
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.