Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр. Шух. І. 126, 127, 278.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Ном. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Ном. 542. Цілісінький день у роботі. МВ. І. 26. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ном. № 10000. Ум. робітка, робітонька, робіточка. Грин. III. 400, 393.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.