Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сійба

Сійба, -би, ж. = сівба. Жито на сійбу. ХС. 1. 77. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. Кв. II. 43. На Семена — середня сійба. Канев. у. Далі оранка на зімину, ще далі — сійба. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЙБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЙБА"
А́гел 1, -ла, м. Сатана, діаволъ. Жиди як агели закричали: «Ай-вій!» Рудч. Ск. ІІ. 129.
Безконешниця, -ці, ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Вузенький, вузесенький, -а, -е., Ум. отъ вузький.
Док Cм. доки.
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Заборо́шнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. заборошни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Запачкиваться, запачкаться мукою. Борз. у.
Запища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Удовольнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. ІІІ. 15. Вже вдовольнилась. Ном. № 12033.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІЙБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.