Відскороджувати, -джую, -єш, сов. в. відскородити, -джу, -диш, гл. 1) Отрабатывать, отработать боронованіемъ. 2) Отплачивать, отплатить, отомщать, отомстить. Дав почубеньків (старець поводиреві), дак той і одскородив йому.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Ладнати, -каю, -єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Не все то правда, що на весіллі ладкають.
Нетварь, -рі, ж. = некваря.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Шарпати, -паю, -єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Тягала його за руки, шарпала за одежу.
