Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сивоволосий

Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИВОВОЛОСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИВОВОЛОСИЙ"
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Кісник, -ка, м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Конст. у. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків! Ном. № 5343.
Льо́ха, -хи, ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Чуб. І. 315. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Левиц. Пов. 183. Ум. льошка. Шух. І. 212.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224.
Неподобно нар. 1) Не сходно, не похоже. 2) Не такъ, какъ нужно, плохо.
Парча, -чі, ж. Парча.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИВОВОЛОСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.