Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу. Харьк.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Посвататися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він. МВ. І. 8.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Ткаля, -лі, ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. І. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.