Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

себелюбий

Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕЛЮБИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕЛЮБИЙ"
Аєр, аїр, -ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Гірок 2, -рка, м. = огірок.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Риндзак, -ка, м. Желудокъ. Желех.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕБЕЛЮБИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.