Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

себелюб

Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕЛЮБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕЛЮБ"
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Идол, -ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Недобрий, -а, -е. 1) Нехорошій, дурной. 2) Недобрый, злой. 3) Невкусный.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Перієватиця, -ці, ж. = перійка. Анн. 362.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Простота, -ти, ж. 1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28. Світ простоти і покою — стародавній заповіт. Щог. Сл. 99. 2) Простой народъ. О. 1862. І. 57. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. К. Псал. 192. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. 3) Неучъ; наивный человѣкъ. Левиц. І. 215.
Розбишакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте. Мир. ХРВ. 243.
Фляшча, -чати, с. = фляшечка. Гн. II. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕБЕЛЮБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.