Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свічарь

Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧАРЬ"
Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі. Желех. Гол. Од. 55.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
Коротенько нар. 1) Коротко. 2) Кратко. Скажемо хоч коротенько, з яких частин вода складається. Дещо.
Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі. Чуб. V. 4.
Падалиця, -ці, ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.