Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світонько

Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОНЬКО"
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37.
Напа́шити, -шу, -шиш, гл. = ii. напасти. Скотина напашена.
Попідземний, -а, -е. То-же, что и підземний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Прикомірок, -рка, м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб. Камен. у.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.