Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світонько

Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОНЬКО"
Альто́вий, -а, -е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Легкість, -кости, ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. Лебед. у. На опадці гарне жито роде. Черниг. г.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять. Вх. Зн. 62.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Черк. у. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.