Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Примітити Cм. примічати.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Смолька, -ки, ж. Трубка курительная. Ходять по церкві у мегерках, смольки курять, регочуться. Рудч. Ск. II. 197.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.