Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Катеринка, -ки, ж.
1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Чути: катеринка грає.
2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. Гарасько до овець побрався. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. 3) Пожениться. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Поберемося, небого! 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Треба спасти жито, бо велике вже. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго.