Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Иноземний, -а, -е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному. К. Гр. Кв. VII.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.
Нелюбов, -ви, ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання. О. 1862. IX. 26.
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Черниг. Йому поприщило пику.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.