Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами. Вх. Зн. 51.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Розволокти Cм. розволікати.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Сим. 237. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати. Кв. II. 196.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.