Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рутка

Рутка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2)польова. Раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТКА"
Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2)в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. Св. Л. 7. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Підпора, -ри, ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.
Пімста, -ти, м. Месть.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.