Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодійня

Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНЯ"
Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Горохв'яний, -а, -е. Гороховый, принадлежащій гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв'яний вінку. Чуб. ІІІ. 96. Горохв'яний цвіт. К. ЧР. 64.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Кататися, -та́юся, -єшся, гл. Кататься. Ізробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататься. Рудч. Ск.
Ланва, -ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельвага прикрѣпляется къ оси. Кіев. г. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Св. Л. 74. Также Чуб. VII. 405. Cм. стельвага.
Петрушковий, -а, -е. = петрущаний. петрушко́ва уставка. Уставка съ особаго рода узоромъ. Kolb. І. 48.. Cм. петрушечка 2.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЙНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.