Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудник

Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДНИК"
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.
Поприраховувати, -вую, -єш, гл. Присчитать (во, множествѣ).
Табір, -бору, м. = табор. Гол. IV. 403.
Цукарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Панщане не схотіли робити на цукарні. О. 1862. І. 60.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.