Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудник

Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДНИК"
Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце. Шевч. 276.
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Простромити Cм. простромлювати.
Строїти 2, -рою, -їш, гл. = струїти.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.