Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Заливни́й, -а́, -е́. 1) О смѣхѣ: сильный, перекатистый. Почувся її заливний... регіт. 2) О дождѣ: проливной. Заливний дощ був у нас позавчора.
Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Мабуть нечистий напутив його.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен.
Повнити, -ню, -ниш, гл. Исполнять.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх.
Узавтра нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра.
Чолко, -лика, с. Ум. отъ чоло. Кругленьке, довгеньке, на чолику лисеньке.
