Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростати

Ростати Cм. роставати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТАТИ"
Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Пасічка, -ки, ж. Ум. отъ пасіка.
Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? КС. 1883. II. 394. Заськи, початухо, заськи! Мил. 156.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.