Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Кавалір Cм. кавалер.
Перепинати, -на́ю, -єш, сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл. 1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Мнж. 7. Перепнули рядном хату. 2) Преграждать, преградить. Хотів переп'ясти бусурменцям шлях. К. ЦН. 226. Ой горами, мій милий, горами, переп'ята стежка чарами, — а ні прийти, а ні перейти, ні з тобою говорити. Чуб. V. 193.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Роздіти 2, -ся. Cм. роздівати, -ся.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Усправедливлювати, -люю, -єш, сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.