Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Катівня, -ні́, ж. Пытка, истязаніе. Харьк. у. Лободовск. Cм. катування.
Крихкість, -кости, ж. Хрупкость, ломкость. Желех.  
Наспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Поопоражнивать.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Посягати, -га́ю, -єш, сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. ІІІ. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.
Пригатити Cм. пригачувати.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.