Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росплітання

Росплітання, -ня, с. Расплетаніе. О. 1862. IV. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПЛІТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПЛІТАННЯ"
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія). Мнж. 188.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.
Поріж, -жі, ж. Крупноячейная сѣть изъ толстыхъ нитокъ, покрывающая густую рыболовную сѣть. Харьк. г. Вас. 188.
Слинити, -ню, -ниш, гл. 1) Слюнить. Пряжу слиню. Грин. І. 86. 2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Котл. Ен. III. 13. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш. Стор. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПЛІТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.