Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Панночка така весела, балаклива. Ум. балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина.
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині.
Гарель, -ля, м. = гаріль.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Мостила мости жовтими покости.
Попослужити, -жу, -жиш, гл. Послужить много Попослужив... з п'ятнадцять літ.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Прошелити, -лю, -лиш, (прошилити?), гл. Просунуть, продвинуть въ отверстіе. Відхилив кватирьку та прошелив руку в вікно, та й достав.