Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́йка, -ки, ж. Даяніе. Харьк. Манж.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Ломи́ніс, -носа, м. Раст. Clematis recta. ЗЮЗО. І. 170.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.  
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Упісятися, -сяюся, -єшся, гл. Умочиться. Бігає, як упісяна миша. Ном. № 13649. Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся. Ном. № 9278.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.