Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся.
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних.