Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропотіти

Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПОТІТИ"
Барабосити, -шу, -сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи. Гол. Од. 67.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Кебітливий и кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний. Левч. 30. Мнж. 182.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Волч. у.
Утасуватися, -суюся, -єшся, гл. Влѣзть, залѣзть, втиснуться, забраться. А ти чого сюди втасувався? Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.