Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Фелеґа, -ґи, ж. Рваный сердак, вообще изорванная штука одежды.
Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає!
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.
